16 липня 1990 року було прийнято Декларацію про державний суверенітет України. Одночасно було ухвалено і постанову «Про день незалежності України».
У преамбулі Декларації підкреслювалося, що Верховна Рада УРСР проголошує суверенітет України як «верховенство, самостійність, повноту і неподільність влади республіки в межах її території, незалежність і рівноправність у зовнішніх зносинах».
Одним з головних положень Декларації було положення про громадянство. Проголошувалося, що Україна має своє громадянство, де «всі громадяни рівні перед законом, незалежно від походження, соціального і майнового стану, расової та національної належності, статі, освіти, політичних поглядів, релігійних переконань, роду і характеру занять». Громадяни всіх національностей становлять народ України.
Декларація проголошувала економічну самостійність України. У документі підкреслювалося намір створити банківську, цінову, фінансову, митну та податкову системи, сформувати державний бюджет, а при необхідності ввести власну грошову одиницю.
Декларація визнавала самостійність республіки у розв’язанні питань науки, освіти, культурного і духовного розвитку української нації.
Декларація проголошувала право України безпосередньо реалізувати відносини з іншими державами, укладати з ними договори, обмінюватися дипломатичними, консульськими, торговельними представництвами.
Прийняття декларації стало першим кроком до відновлення історичної справедливості, відродження української державності як ідеї соборності українського народу та його земель.
Але, нажаль, через агресію і підступний наступ рашистів Україна знову змушена відстоювати своє право на незалежність, суверенітет, самовираження та боронити своє кордони.
Незважаючи на все український народ є нескореним і нездоланним. Ми віримо в перемогу, яка неодмінно буде за нами!
Слава Україні!
Героям Слава!