21 серпня виповнилося б 70 років відомому поетові, Шевченківському лауреату з Миколаєва – Дмитру Кременю – поету, есеїсту, перекладачу.
Народився Дмитро Кремінь 1953 року на Закарпатті. Випускник філфаку Ужгородського державного університету. З 1975 року живе і працює на Миколаївщині – в селищі Казанка та в самому Миколаєві. Голова Миколаївської обласної організації НСПУ. Лауреат Державної премії України імені Тараса Шевченка. Нагороджений Грамотою Верховної Ради України, медаллю князя Миколи Гедройця. Автор багатьох поетичних книжок, виданих у Києві, Одесі, Миколаєві та Ужгороді. У перекладі вірші виходили в Англії, США, Канаді та Китаї. Обставинами життя тісно пов’язаний із Чернігівщиною – далекого 1978 року його дружиною стала Ольга Колесник із села Гусавка Менського району. Побралися молодята в селищі Казанка, на батьківщині Павла Глазового, де працювали за направленням. Тут у молодої пари народився син Тарас. Багато ліричних перлин Дмитра Креміня народжені на прекрасній землі українського Полісся. Друкувався у газеті «Гарт» і «Деснянська правда».
Перед нинішньою масштабною війною у Миколаєві вийшла чудова збірка Дмитра Креміня «З днів шалених» про закарпатський період творчості.
До 70-річного ювілею письменника Закарпатський муздрамтеатр та Миколаївський драматичний театр за творами митця підготували власні поетичні вистави «Танок блукаючого вогню» та «Земний монолог». У вересні в Ужгороді відбудеться наукова конференція, присвячена творчості видатного земляка. Поети, як і герої, живуть доти, поки про них пам’ятають.
25 травня минає 5 років, як відійшов у вічність Дмитро Кремінь. Доля відміряла йому небагато – 65 років, але прожив він їх сповна, на всю глибину поетичного та публіцистичного хисту, ставши символом єдиної України.
