«Голокост, який призвів до знищення однієї третини євреїв і незліченної кількості представників інших національностей, завжди слугуватиме всім людям пересторогою про небезпеки, які приховують у собі ненависть, фанатизм, расизм та упередження…» – резолюція Генеральної Асамблеї Організації Об’єднаних Націй від 2005 року, якою запроваджено памʼятну дату.
Щороку 27 січня світ вшановує Міжнародний день пам’яті жертв Голокосту — одну з найтрагічніших сторінок в історії людства. Ця дата була обрана не випадково: саме 27 січня 1945 року війська антигітлерівської коаліції звільнили нацистський концентраційний табір Аушвіц-Біркенау, який став символом масового знищення людей.
Голокост — це систематичне переслідування і винищення нацистським режимом приблизно шести мільйонів євреїв, а також мільйонів інших жертв: ромів, людей з інвалідністю, військовополонених, представників ЛГБТ-спільноти, політичних опонентів та мирного населення окупованих територій. Це був злочин, спрямований не лише проти окремих народів, а й проти самої ідеї людяності.
Для України тема Голокосту має особливе значення. На нашій землі відбувалися масові розстріли єврейського населення, найвідомішим із яких є трагедія Бабиного Яру в Києві. Лише за два дні — 29 і 30 вересня 1941 року — там було вбито понад 33 тисячі євреїв. Подібні злочини відбувалися і в багатьох інших містах та селах України.
У 21 столітті ключові місця памʼяті про Голокост в Україні стали обʼєктами нападу з боку рашизму.
Бабин Яр. Символ Голокосту від куль у Східній Європі. 1 березня 2022 року, через вісім десятиліть після масових розстрілів, скоєних нацистами в цьому урочищі, а потім спалення ними тіл, щоб замести сліди своїх злочинів, – світ знову побачив обгорілі тіла загиблих у Бабиному Яру. Цього разу – внаслідок російської ракетної атаки.
Дробицький Яр у Харкові. Це – відоме місце масових розстрілів цивільного, насамперед єврейського, населення нацистами під час Другої світової війни. За різними оцінками, тут поховано від 14 до 20 тисяч жертв нацизму. У 2002 році на місці трагедії відкрили меморіал. А у 2022-му в центральний монумент меморіалу – менору – влучили російські снаряди.
Люди, які пережили Голокост чи нацистські табори смерті, після повномасштабного нападу Росії на Україну вже тепер стали жертвами рашизму.
Міжнародний день пам’яті жертв Голокосту покликаний не лише вшанувати загиблих, а й нагадати сучасному світу про небезпеку ненависті, расизму, антисемітизму та дискримінації. Пам’ять про Голокост — це застереження майбутнім поколінням про те, до яких катастроф може призвести байдужість, мовчання і знецінення людського життя.
Збереження історичної правди, освіта молоді та активна протидія мові ненависті є важливими кроками для того, щоб подібні трагедії ніколи не повторилися. Пам’ятаючи жертв Голокосту, ми утверджуємо цінності гідності, співчуття та відповідальності за спільне майбутнє людства.