З церковнослов’янської мови слово “стрітення” перекладається як “зустріч, яка описує значущу та важливу подію в житті Ісуса Христа”. Описана вона в Євангелії від Луки. Саме цього дня відбулася зустріч немовляти Христа зі старцем Симеоном, який явив Спасителя світові.
На Стрітення в церквах прийнято освячувати свічки. Їх залишали в будинку на весь рік, використовували, як оберіг. В народі вірили, що ці свічки можуть врятувати будинок від бід і пожеж, членів сім’ї – від хвороб, а майбутній урожай – від граду. Їх запалювали в особливих випадках, але спершу – після приходу з церкви додому, щоб уберегти посіви і плодові дерева від морозу. Ще могли запалити, якщо раптом розігралася негода, недалеко від будинку почалася пожежа, хтось важко захворів, а також після смерті родичів.
В язичницькі часи воно знаменувало зустріч суворої зими з теплою весною. Однак пізніше набуло релігійного сенсу.
Народні прикмети на Стрітення:
Наші предки звертали увагу на погоду 15 лютого пророкували, якими будуть весна й літо, а також розповідали про майбутній урожай:
● якщо ввечері вдарив мороз, видно зоряне небо-весна буде пізньою, холодною, зі снігопадами.
● сніг 15 лютого передрікав дощову і довгу весну.
● напередодні свята ясне небо – гарно вродять фрукти та ягоди;
● сонячна і безвітряна погода – обіцяє хороший сезон для пасічників;
● дощовий день – до спекотного літа, а якщо йде сніг — чекайте на пізні заморозки навесні;
● вночі багато зірок – весна прийде пізно.
● крапель, відлига – весна прийде рано, в цьому році вродити пшениця.
● вітер в цей день говорив про те, що можна розраховувати на великий урожай фруктових дерев.