🥇 🇺🇦 Герой України Роман Іваничук за майже пів століття творчої діяльності написав близько 60 книг. Його називають «майстром історичного роману»
▪️ Якщо об’єднати усі романи Романа Іваничука в один цикл, то вийде один великий роман про історію України.
▪️ Автор брав участь у підготовці й проголошенні Декларації про державний суверенітет України 16 липня 1990 року і Акту про незалежність України 24 серпня 1991 року.
▪️ У 2009 році Роману Іваничуку присвоєно звання Героя України.
▪️ Народився український письменник 27 травня 1929 на Гуцульщині, у селі Трач Косівського району Івано-Франківської області, у родині вчителя. Освіту здобув у Коломийській гімназії. Саме тут, на мальовничій Коломийщині, ще змалку запричастився з чистих джерел літературного слова Івана Франка, Лесі Українки, Юліана Опільського, Гната Хоткевича. У самих надрах гуцульського простолюду зростав талант майбутнього письменника, що виховувався в атмосфері новелістичної школи В. Стефаника, яким захоплювався батько письменника – сільський учитель і його літературний наставник.
▪️ У 1948-му вступив до Львівського університету на українську філологію, де на нього дуже швидко написали донос через те, що відмовився вступати до комсомолу і на свята ходив у вишиванці. 1949-го Іваничука виключили з університету за «антирадянську діяльність». Після трирічної служби в армії, у 1953-му, Роман поновився в університеті, а після закінчення – поїхав, як більшість філологів, працювати учителем української мови і літератури в село.
▪️ Роман Іваничук пройшов дуже нелегку школу життя. Він великою мірою належить до письменників-шістдесятників, які змінили духовну атмосферу в Україні. Його дивом оминули репресії 60-х років, може, тому, що письменник звертається до історичної прози.
▪️ Особливу увагу й зацікавлення читачів мав історичний роман про Визвольну війну під проводом Богдана Хмельницького «Мальви» (1968 р.), де автор розкрив тему яничарства, зради й вірності, патріотизму та відступництва. Згадаємо, що яничарами в султанській Туреччині називали солдат регулярної піхоти, створеної в XIV ст. з військовополонених, у тому числі з християн, обернених у мусульманство. Історія свідчить, що напади яничар відзначались надзвичайною жорстокістю. Часто після проходу яничарського війська від селищ залишались лише груди попелу. Причини такої жорстокості психологи пояснюють тим, що захоплені в дитячому віці й виховані без батьківського тепла, зате в щирій подяці Османській імперії слов’янські хлопчики в кожному поході демонстрували свою відданість сулейману. Вони не могли мати жалості, бо з дитинства їм прищеплювали думку про те, що їхні родові корені – то найбільші вороги, яких неодмінно слід позбутись. Спочатку Роман Іваничук назвав свій роман «Яничари», але така назва могла викликати підозру цензури, бо натякала на національний аспект, тому з «маскувальною» метою автор замінив її на «Мальви». Як тільки роман було надруковано, ще не встигли з’явитися рецензії, як усна й письмова партійна критика за спецзавданням «згори» проголосила «Мальви» ідеологічно шкідливим «історичним романом без історії». Цей твір викликав категоричне неприйняття. Тому Іваничук тривалий час був позбавлений можливості публікувати свої твори.
▪️ Михайло Косів, який називав автора своїм «хрещеним батьком», згадував: «Написати «Мальви» в той час було все одно, що причепити тризуб на лацкан піджака».
▪️ У червні 1988 року Роман Іваничук очолив львівську філію Товариства рідної мови. Навесні 1990-го його обрали народним депутатом УРСР, він брав участь у підготовці й проголошенні Декларації про державний суверенітет України 16 липня 1990 року і Акту про незалежність України 24 серпня 1991 року.
▪️ Роман Іваничук був одним із організаторів Товариства української мови імені Т. Шевченка, Народного Руху України, мав звання заслуженого працівника культури України. Лауреат Державної премії УРСР імені Т. Г. Шевченка, літературної премії імені А. Головка, премії імені І. Мазепи.
▪️ Він прожив довго (87 років) і написав багато…
🕯 Помер письменник 17 вересня 2016 року і похований у Львові на Личаківському кладовищі.