🔹 Постать на просто історична, постать епохальна. Жінка, на плечі якої лягли виняткові випробовування. Все, що вона творила, було законом духу і законом природи.
Дарина, Дарія, Даруся…
Дарунок Господа, авжеж,
Та цей дарунок нам з’явився
В період світових пожеж…
▪️ 4 лютого 1924 року, Трускавець. У родині Юрія Гусяка (багатолітнього війта Трускавця, січового стрільця, політв’язня) та його дружини Марії Гусяків (з роду Данилишинів) народилась донечка, і назвали її Даринкою. Родину завжди оточували відомі прізвища: Дмитро Данилищин, Василь Білас, Катерина Зарицька, Ярослава Стецько, о. Іван Валюх…
▪️ Національна та релігійна ідеї завжди ішли в парі. І саме вони народжують геніїв-патріотів. Починаючи з 1939 р. Дарина Гусяк вже мала найтісніші взаємини з ОУН. Їхня хата перетворилася в осередок націоналістичного духу, центр оунівської діяльності. Про це дізналися енкаведисти і розпочали полювання на родину Гусяків, тому довелося перейти на підпільну діяльність. Доленосна зустріч із першою зв’язковою Романа Шухевича у Стрию – і як наслідок підпільна хата у с. Грімному Городоцького району, де свого часу перебував 3 тижні провідник УПА Роман Шухевич. Відтоді Дарія Гусяк стає теж його зв’язковою.
▪️ На Великдень 1948р. (а це роки націоналістичної діяльності) у лісі за урочистих обставин Дарію Гусяк було прийнято в Організацію українських націоналістів, що було великою честю для неї. Це був не відбір до ОУН, а добір, адже нація виростає з добору (перефразовано Д. Донцова). Перед тим перевіряли її довго і ретельно. Але і Дарія Гусяк, і Ольга Ільків, і Катерина Зарицька, які опинилися згодом в одній тюремній камері, демонстрували чуда відданості та одержимості.
▪️ Два роки в Білогорщі, що на околиці Львова, на підпільній квартирі мала найтісніші взаємини з Романом Шухевичем. «Я знала, хто це, хоча і не повинна була знати, того вимагала конспірація. Був страшно товариський чоловік», – згадувала Дарія.
▪️ 2 березня 1950 року (знакова дата) зв’якова була заарештована, не встигнувши застосувати зброю чи випити отруту. На допитах мовчала. Не кожен витримував нелюдські тортури, а вона мовчала. Але як передати на волю звісточку про себе? «Нагода» знайшлася: до її камери підсадили зрадницю, яка назвала себе засудженою, яку випускають. Записка «Мої дорогі, я на Лонцького. Першу стадію пройшла, тримаюся. Як буде далі, не знаю» привела до Р. Шухевича, за яким ще з 1945 року полювала орда енкаведистів. Сили були не рівні: близько тисячі москалів, якими керував П. Судоплатов.
▪️ Слідство над Дарією Гусяк тривало у Львові та Києві два роки. Вирок очікувано найбільший і найжорстокіший – 25 років сталінських таборів – сприйняла мужньо, без покори, розкаяння та співпраці. Їй лише 25. Там, далеко від України, «дочекалася» шістдесятників: Ірину Калинець, Стефанію Шабатуру, Ірину Сеник… І разом із дисидентами продовжила боротьбу за НЕЇ. Багато читали. До подиву дівчат, надзвичайно багатими були бібліотеки Мордовії та «Владімірськаво централа». Відсиділа всі 25 років… Чи чекала її Україна? Не важко здогадатися, що ні (1975 р.). На волю без волі… Прихистила подруга Катерина Зарицька у Волочиську. З 1995 р. Дарина Гусяк живе у Львові. Ще за життя проаналізувала сучасну війну: «Оті хлопці тепер виховані на боротьбі УПА». Найважливіший посил від Дарії Гусяк: «Я ніколи не жаліла про те, чим займалася, навіть думки такої не припускала»…
Ми раді з того, що для нас ви
Живете й досі як взірець.
Господь також на свого сина
Терновий надягнув вінець.
Живіть ще довго і щасливо,
Прийміть від нас земний уклін.
Ви – символ жінки-героїні
Для всіх прийдешніх поколінь
(Розалія Тарнавська)
🕯 Вона відійшла у вічність 12 серпня 2022 року у віці 98 років. Похована на Личаківському кладовищі у родинному гробівці Шухевичів у Львові.
