Вороги, як повінь, ішли без упину…
І їх зупинили… Чули ви новину?
Три дні та три ночі там шаліли бої,
Маківку вдержали! Хто ж це ті Герої?
Маківку вдержали стрілецькії чети,
Військо Січовеє, що йшло на багнети.
⚔️ Запеклі позиційні бої за гору Маківка в Карпатах точилися з 29 квітня до 4 травня 1915 під час Першої світової війни на східному фронті між підрозділами австро-угорської 55-ї піхотної дивізії фон Фляйшнера (до її складу входили 7 сотень 1-го та 2-го куренів Українських Січових Стрільців) та російськими військами 78-ї піхотної дивізії генерала Альфтана задля заволодіння панівною висотою.
Здригнулися гори… зломилися бори…
Засвистали кулі… кров пішла, як море…
Ревіли гармати, пекло клекотіло,
Голови летіли, розривалось тіло…
❗️ У результаті героїчної оборони Маківки повністю зірвались стратегічні плани російського командування. Здобуття вершини, що планувалось на 29 квітня, здійснилось лише 4 травня, при цьому були використані всі наявні резерви. Унаслідок величезних втрат російські війська не змогли продовжити наступ і через тиждень змушені були поспішно відступати перед австрійськими підрозділами, що підійшли.
Всі вони хоч юні, майже діти, учні,
А в обличчю смерти – мов ті льви бундючні!…
Хто Герой? – питаєш. Всі вони – Герої,
Стрільчики- хлоп’ята у сталевій зброї.
🇺🇦 Особливою мужністю під час боїв за Маківку відзначились частини Українських Січових Стрільців, що в подальшому відобразилось у народній пам’яті.
Цвіт народу, сила – стрільчики-соколи
Маківки вдержали, орду побороли…
В золотистій книзі прадідної слави
Імена їх зійдуть блиском нелукавим.
👩 Серед учасників бою за Маківку була перша українська жінка-офіцер – Олена Степанів. Вона створила окрему жіночу чоту в лавах УСС, за що була нагороджена австрійською медаллю.
Осколками посічено весь ліс,
а ворог суне хвилями густими.
Лежать стрільці… І ти стискаєш кріс.
І ти, о горда панно, межи ними.
Ти б мала діток галасливий рій.
Ти б кружеляла із коханим в танці.
А тут пекельний, тут смертельний бій,
і бруд, і кров’ю підпливають шанці. (П. Шкраб’юк)
ℹ️ Маківка у контексті Першої Світової — це локальна битва, однак вона мала велике ідейно-політичне значення, адже це була перша перемога української зброї над Росією ще з часів Полтавської битви. До того української збройної сили, яка б перемогла російські війська, не існувало.
▪ 1920-х роках члени Української військової організації, а згодом Організації українських націоналістів започаткували встановлення хрестів полеглим за волю України поблизу центральної вершини Маківки. У 1930-х роках українська молодь розпочала масові паломництва на гору.
▪ Першим цвинтарем на Маківці почали опікуватися стрийські пластуни. Вони його впорядкували, поставили хрести, і після того туди почалося паломництво. Зокрема, на Зелені свята, які польська поліція забороняла і розганяла. Згодом підключилися колишні комбатанти. Вони виготовили спеціальні кубки, у які насипалася земля з Маківки. Ці кубки були такими собі перехідними призами, якими нагороджували кращі пластові частини, що найбільше долучилися до впорядкування стрілецьких могил.
▪ Один із засновників «Пласту», доктор Олександр Тисовський, пізніше згадував: «Пластуни відшукали пам’ятну боями Українських Січових Стрільців гору Маківку, позбирали розкинені кістки українських героїв, упорядкували їхні гроби і створили українському народові ціль прощі, ціль мандрівок непроглядних мас українського народу. Пластунки порядкували і прикрашали гроби наших героїв по кладовищах і всіми способами зберігали і утривалювали пам’ять тих, що протягом страдальної історії українського народу гинули за волю України».
▪ За радянської влади стрілецькі могили знищили. Улітку 1988 року Студентське братство вперше в радянський час відзначило подвиг Легіону УСС на горі Маківці.
▪ У 1991-му та 1998–1999 роках цвинтар відновили. Тоді встановили на могилах січових стрільців 50 хрестів і новий пам’ятник.
▪ У 1999 р. тут відкрили меморіальний військовий цвинтар, що став місцем щорічного вшанування борців за незалежність і соборність України.
Відома стрілецька пісня про Маківку залишається актуальною зараз:
Там на горі, на Маківці,
Там ся били січовії стрільці.
Хлопці, підемо, боротися будемо
За Україну, за рівні права, державу!
https://www.youtube.com/watch?v=kEEa6q7MMAQ