🟥⬛️ «Це тобі від Організації Українських Націоналістів за муки і смерть наших братів та сестер, за голод в Україні, за всі знущання…» – з такими словами український юнак Микола Лемик вистрілив у професійного чекіста, спеціального представника Сталіна, що контролював дипломатичні і консульські радянські представництва у Польщі, Олексія Майлова. Це відбулося 21 жовтня 1933 року у Львові.
▪️ Голодомор 1933 р. вирував за Збручем, забираючи мільйони українських життів. Інформація про це свідомо приховувалась. Радянський Союз українською пшеницею будував комунізм у Китаї та Кубі. Дешеве зерно залюбки купувала Європа, не бажаючи знати, що воно просякнуте кров’ю. Мовчали всі, усім було вигідно…
▪️ У Галичині голодомору не було (адже вона на той час була під Польщею), але нестерпно боліло за братів та сестер, рідних по крові. Не може змиритись з трагедією ОУН, яку очолює Степен Бандера. Як донести світові інформацію про страшну біду України? Як припинити геноцид?
▪️ Лише атентат (показове вбивство, замах), на думку очільника ОУН, зможе привернути світову увагу до масового винищення українців. Це має бути публічна форма протесту проти дій більшовицької влади, яка «силою загарбала українську державу, нищить українську культуру і терором та голодом нищить українську націю» (Микола Лемик). Постало питання: ХТО буде тим, що добровільно піде на ймовірну смерть?
▪️ Охочих було багато, але вибір упав на Миколу Лемика: крім уміння володіти зброєю, привабливої зовнішності та гострого розуму в нього була ще одна перевага – хлопцеві було лише 18 років, а, за польськими законами, засудити до розстрілу могли лише з 21-го року. Як себе вести в консульстві і на суді Миколу консультував Степан Бандера. Перед акцією Микола лише попросив купити йому нові туфлі, щоб, якщо загине, не було соромно за діряве взуття.
▪️ Микола Лемик записався на прийом до російського консула Голубова під прізвищем Дубенко, начебто для консультації щодо виїзду в Радянську Україну. Правда, убив не того. Вистріливши, поранив одного з охоронців і, тримаючи під прицілом інших, дочекався польської поліції і спокійно здався в її руки. Це було обов’язковою умовою плану: не дати себе вбити охороні, щоб мати змогу свідчити в суді. «Ви вбили іншу людину – Майлова, у сто разів гіршого, ніж Голубов. Ви зробили приємну несподіванку товаришеві Сталіну…», – встигне шепнути Лемику на суді адвокат Степан Шухевич.
▪️ Процес і справді отримав широкий резонанс. Захищати Лемика зголосилися відомі львівські адвокати, але, вибір упав на Володимира Старосольського та дядька Романа Шухевича – Степана Шухевича.
▪️ Хлопця засудили до смертної кари, але, зважаючи на неповноліття, змінили вирок на довічне ув’язнення. Його відправили під Варшаву, в політичну в’язницю «Святий Хрест».
▪️ Вийшов на волю 1939 року. Коли на початку Другої світової війни в’язнів переганяли до іншої в’язницi, йому по дорозі вдалося зняти кайданки і втекти.
Після втечі Микола Лемик лікувався в українській родині в одному із сіл Закерзоння, де згодом взявся до вчительської праці. Лише після того, як ОУН почала активно творити підпільну мережу на території Холмщини, націоналісти дізналися, що легендарний Микола Лемик живий і здоровий, вчителює в далекій сільській школі.
▪️ 4 серпня 1940 року Лемик одружився із Любов’ю Возняк. За бажанням Люби, на їхніх обручках було викарбовано: «23 травня 1940 рік», – дата їхнього знайомства. У цей день біля невеликої греко-католицької церкви в Кракові на панахиді, приуроченій загибелі полковника Євгена Коновальця, їх познайомив Іван Климишин зі словами: «Познайомтеся. Ви, певно, призначені одне для одного».
▪️ У жовтні 1941 року співробітники німецької спецслужби СД заарештували Миколу Лемика та розстріляли в Миргороді.
▪️ Після смерті чоловіка Любов Лемик певний час ще перебувала на Наддніпрянщині, а потім повернулася у рідні краї. У 1943-1945 роках працювала на дислокованій у Карпатах підпільній радіостанції «Вільна Україна», яка передавала в ефір інформацію про діяльність ОУН та УПА українською, російською, французькою та англійською мовами.
▪️ Політичний зміст атентату, судового процесу та демонстрації краще, ніж усі гучні виступи, продемонстрували кожному закордонному спостерігачеві, що українці на західних землях солідарні з братами на східних землях України.
▪️ Отже, вчинок юного Миколи Лемика призвів до широкого розголосу серед світової громадськості про Голодомор 1932-1933 років.
▪️ Жоден злочин московського ката супроти Української Нації, ні тоді, ні зараз, не мине безкарно. Рано чи пізно сотні нових «Лемиків» звершать свою святу справу: зло буде покаране, справедливість відновлена а Україна житиме вічно!