✝️ Василь Вороновський – один з найвідоміших в Україні священників-екзорцистів УГКЦ, ієромонах, що належав до монастиря отців-студитів у Львові. Священник був відомий в Україні та за її межами через велику кількість вірних, які за допомогою молитви отримали духовне і тілесне зцілення.
🌟 Екзорцизм це – вигнання злих духів з одержимої людини за допомогою молитви та певних обрядів. Ієромонах Василь Вороновський своїм невтомним служінням допомагав потребуючим, виганяючи злих духів та зцілюючи молитвою. Своїм життям і діянням він неодноразово доводив: чудо – можливе!
▪ «Священик, котрий виганяє злих духів», – отак чи це з любові, а чи з вдячності нарекли о. Василя Вороновського ті християни, які звільнилися від підступів зла, гріха, хвороби.
▪ Василій Вороновський народився 6 травня 1929 р. у с. Гумниська Буського району Львівської області в родині простого селянина. Рідна хата священника в Гумниськах не збереглася, на її місці в 1996 р. брати Вороновські збудували капличку Преображення ГНІХ. Народився у надзвичайно побожній сім’ї. Окрім інтелектуального розвитку, батьки дбали і про релігійне зростання сина. Особистим прикладом вони прищепили в його серце любов до молитви, яка впродовж усього його життя була могутньою зброєю проти злих духів. Цю палаючу любов не змогли викорінити ані лукаві духи, ні атеїстичний режим, побої та глузування від сильних світу цього, арешти, хвороби й навіть удар під око людини, яка прийшла до сповіді. За такі труди о. Василь Вороновський отримав від Бога особливий дар – виганяти нечистих духів і бути лікарем людських душ і тіл.
▪ Релігійну освіту здобував у підпіллі, адже радянська влада не визнала УГКЦ. У 1948 році Василь Вороновський вступає до Львівського державного університету ім. Івана Франка на факультет німецької філології і разом з тим підтримує тісний контакт з греко-католицьким духовенством, навчаючись підпільно в семінарії.
▪ Коли йому виповнилося 30 років, єпископ Миколай (Чернецький) викликав його до себе і після екзамену з морального догматичного богослов’я призначив дату свячення на Благовіщення Пресвятої Богородиці (7 квітня). Але за декілька днів до свячень єпископ помер. Крім нього, на той час не залишилося жодного єпископа, бо всі були по тюрмах. Однак через пів року Божою милістю був посланий владика Іван Слезюк, який 15 серпня 1959 року висвятив Василія Вороновського на священника. З цього моменту починається його ревне служіння Богові, для якого отець не жалів ані сил, ані здоров’я.
▪ Отець ніколи не відмовляв, особливо хворим, які в особливий спосіб потребували духовної підтримки. Як приїжджав, то найперше сідав сповідати. Бувало таке, що цілими ночами сповідав. За ніч, як згадує о. Василь, можна було висповідати від 120 до 150 людей, щоб ще встигнути вдосвіта відслужити Літургію і повернутися назад.
▪ За таке ревне служіння Господь нагородив отця Василя даром виганяти злих духів. «Вперше я відчув цей Божий дар у 1961 році. На хуторі Фійна поблизу Крехова на Львівщині одна жінка попросила мене прочитати молитви над дитиною, яка вночі прокидалася, кричала. Хворій молитва допомогла, і відтоді до мене почали звертатися люди».
▪ Досвід 46-ти років священства привів отця до думки, що однією з причин, через які людину опановує злий дух, є погана сповідь. «Нині чимраз більше людей хворіє. Дух занепадає. Колись так людей багато духом опанованих не було. Я не зустрічав, щоб так в хаті товклося, не давало спати, як тепер є. Що потрібно для того, щоб звільнитися від злих духів? Найперше – щиро посповідатися».
▪ За більш як сорок п’ять років свого священства ієромонах-студит Вороновський об’їхав майже всю Україну – від Хуста до Кривого Рогу. Не задля екскурсії, а щоб нести Добру Новину, задля порятунку людських душ.
▪ Неодноразово під час проведення бесід у правоохоронних органах чи КДБ священнику пропонували перейти у православ’я, обіцяючи парафію, відкрите служіння, проте позиція о. Василя була незмінною і твердою: «Я в тій вірі вродився, в тій вірі висвятився, і в тій вірі хочу вмирати. Хай в тюрмі навіть помру, але все одно совість моя буде чиста».
▪ 12 лютого 1970 р. – перший арешт – за те, що хрестив дітей на хуторі Фійна (біля Крехова).
▪ 12 лютого 1985 р. – другий арешт за те, що висповідав людину по вул. Головацького, 34 у Львові.
▪ 1 грудня 1989 р. – третій арешт за публічну відправу в с. Хлопчиці.
▪ 1989 року УГКЦ вийшла з підпілля. У роки незалежності о. Вороновський проповідує на місіях майже по всій Україні, а також в Польщі, Італії, як правило, готуючи місії за оздоровлення немічних.
▪ 6 травня 2004 р. отримав особливе благословення папи Івана Павла ІІ з нагоди свого 75-ліття.
▪ Отець Василь свідомо готувався до свого відходу. Рано він прокинувся і почав збиратися до Служби Божої. Він сказав: «Я вже більше відправляти не буд». То були його останні слова. Перед тим він був дуже зібраним і спокійним.
🕯 31 липня 2010 р., 5:40 – помер. Похований на чернечому цвинтарі Святоуспенської Унівської лаври Студійського уставу УГКЦ.
