Це українська держава, яка народилася 1 листопада 1918 року у Львові.
Здійнявся світанок нової надії.
Після завершення Першої світової війни клаптикова багатоетнічна Австро-Угорська держава розпалася. Поляки, чехи й словаки, серби, хорвати і словенці, не кажучи уже про угорців, прагнули до створення власних держав. Ситуацією скористались і українці.
Але на Львів та Галичину претендують і поляки, яких у 1772 році влади позбавила Бабця Австрія.
У Львові почалися запеклі бої. За незалежність платили кров’ю.
1 листопада 1918 року українські січові стрільці (Степан Паньківський) підняли синьо-жовтий прапор над Львівською ратушею, сповіщаючи всьому світу: “Ми є, ми були, і ми будемо!”
Це був день, коли українці Галичини, Буковини та Закарпаття взяли долю у власні руки. Без зовнішньої підтримки, серед хаосу після Першої світової війни, вони створили свою державу — з українською мовою, символами, армією, поштою, грошима… Але головне — з вірою в Україну.
ЗУНР проіснувала недовго, та її дух живе й сьогодні. Саме з неї почалася традиція нашої державності на західних землях, яку продовжили покоління борців за волю — від воїнів УПА до сучасних захисників.
Схиляємо голову перед тими, хто 1 листопада 1918 року відчинив двері до української незалежності.
Їхня жертовність — це наше коріння, а їхня мрія — це Україна, яку ми будуємо сьогодні.
Слава ЗУНР! Слава Україні!
Приділіть трішки свого часу і перегляньте це відео. Цікаво, мудро, доступно. Учімо історію свою, щоб нас її не вчили чужинці.