Перший письменник-урбаніст доби Розстріляного відродження. Український інтелектуал і совість епохи.
Валер’ян Підмогильний. 125-річчя від дня народження.
1901р., 2 лютого на Катеринославщині (нині Дніпропетровщина) народився Валер’ян Підмогильний, письменник, перекладач, талановитий прозаїк.
Він став символом української інтелігенції, знищеної тоталітарним режимом, але не зламаної духовно.
Походив з бідної селянської родини. Батько Валер’яна Підмогильного завідував маєтком місцевого поміщика, помер рано. «Так мало батьківських пестощів випало на мою долю», – писав Валер’ян Підмогильний. Його односельчани згадують переважно про матір письменника. Вона була звичайною селянкою, без освіти, яка працювала в економії графа Воронцова-Дашкова і виділялася надзвичайною природною інтелігентністю.
Він рано усвідомив себе частиною української культури й обрав українську мову як головний інструмент самовираження.
У своїй творчості Валер’ян Підмогильний зосереджувався на людині — її внутрішніх конфліктах, моральних виборах, пошуках сенсу життя. Найвідоміший роман письменника «Місто» став першим в українській літературі урбаністичним романом (urbis (лат.) – місто.), де показано складний шлях українця в модерному світі, спокуси кар’єри й відчуження від власного коріння. Це твір не лише про місто, а й про націю, що шукає себе в умовах стрімких історичних змін.
Його національна свідомість проявлялася не в гучних деклараціях, а в послідовній праці на користь української культури. Саме за це радянська влада визнала його «небезпечним».
У 1934 році Підмогильного заарештували за начебто «участь у терористичній організації, яка мала на меті терор проти керівників партії».
Слідство сфабрикувало приналежність до «організації» Євгена Плужника, Миколу Куліша, Валер’яна Поліщука, Григорія Епіка, Миколу Любченка (Кость Котко) – загалом 18 людей. На допитах Підмогильний не визнавав себе винним.
У березні 1935-го його засудили на десять років позбавлення волі. Покарання відбував у Соловецькому таборі особливого призначення, продовжував писати. 3 листопада 1937-го Валер’яна Підмогильного разом з понад тисячею інших українських політичних в’язнів розстріляли в урочищі Сандармох (Карелія). Йому було лише 36 років.
Так радянська влада відсвяткувала 20-річчя Жовтневого перевороту.
Сьогодні Валер’ян Підмогильний повертається до нас як письменник європейського рівня, як приклад незламної української інтелігенції, яка навіть перед обличчям репресій залишалася вірною своїй мові, культурі й національній ідентичності.
Читати Підмогильного — означає пізнавати себе, свою історію і ціну, яку українці заплатили за право бути собою.