День Петра і Павла відзначається 12 липня. Свято присвячене двом апостолам Ісуса Христа, які прийняли мученицьку смерть за свою віру на початку нашої ери. У народі його також називають Петрів день.
Апостоли Петро і Павло з давніх-давен є шанованими покровителями, тому в пантеоні святих традиційно посідають особливе місце. Вони уславилися тим, що після зішестя на них Святого Духа, мандрували світом, несучи благу звістку та навертаючи у християнство тисячі й тисячі людей. Обидва апостоли загинули мученицькою смертю.
На Петра і Павла українці зазвичай відпочивали. Працювати цього дня було великим гріхом. Натомість веселились, змагались, танцювали.
Раніше молодь в цей день ще до світанку йшла в поле – «вартувати сонце». Здебільшого, це була молодіжна розвага зі співами та танцями. Щасливим мав бути той, хто першим побачить світило. Але на цьому звичай не закінчувався. Далі молоді люди плели вінки, і тільки після цього з піснями йшли додому.
Зараз у свято Петра і Павла християни відвідують церковні храми, читають молитви, сповідаються і моляться за здоров’я близьких, після закінчення служби заведено ходити в гості та проводити час з близькими, що символізує закінчення посту.
Зі святом Петра і Павла пов’язані особливі прикмети про погоду:
• Якщо на Петра один дощ – врожай непоганий, два – добрий, а три – багатий.
• Як йде на Петра дощ – буде гнити картопля.
• Як на Петрів день спека – то на Різдво мороз.
• Петрів день – це маківка літа, з моменту якої настає 40 спекотних днів.
• Петрівки холодні – рік голодний.