Юрій Іллєнко – український кінорежисер, драматург, кінооператор, актор, письменник, художник, державний та громадсько-політичний діяч. Народився в 1936 році в Черкасах.
Серед найвідоміших фільмів Юрія Іллєнка: «Криниця для спраглих», «Вечір на Івана Купала», «Білий птах з чорною ознакою», «Легенда про княгиню Ольгу». Юрій Іллєнко один із представників хвилі «українського поетичного кіно».
У 1963 році отримав запрошення від студії ім. О. Довженка зняти фільм «Тіні забутих предків» режисера Сергія Параджанова. Фільм став не лише лауреатом понад сотні міжнародних кінофестивалів, але й актом відродження слави українського духу, збудником української ідеї.
У більшості Іллєнкових фільмів є певний наскрізний світоглядний мотив, а саме пошук простору національної свободи.
В різні роки творчості в СРСР були заборонені майже всі проекти Юрія Іллєнка на стадії сценарію. Серед них було заборонено для постановки трилогію про Київську Русь – «Князь Ігор», «Володимир Красне Сонечко», «Ярослав Мудрий». Заборонено екранізацію «Лісової пісні» Лесі Українки. Заборонено до постановки два сценарії за Шевченком – «Великий льох» і «Варнак». Секретар ЦК з ідеології Маланчук, відомий українофоб, заборонив перший варіант сценарію про Мазепу зі словами: «Якщо Іллєнко не хоче, щоб з ним трапилось те, що трапилось з Мазепою після Полтави, то хай закопає свій сценарій в себе на городі!». Був заборонений навіть сценарій фільму для дітей, комедії (за жанровими ознаками) про ліквідацію бандитами Запорізької Січі.
Усього Юрій Іллєнко написав 42 сценарії, але лише сім з них стали фільмами.
Звання, титули, нагороди Юрія Іллєнка:
• лауреат Державної премії імені Шевченка
• Народний артист України
• академік Академії мистецтв України
• професор кафедри кінорежисури і кінодраматургії
• Почесний доктор Міжнародної кадрової академії