Львівський обласний центр народної творчості і культурно-освітньої роботи

✍️ ЄВГЕН ПЛУЖНИК – ВІРНИЙ СИН УКРАЇНСЬКОГО НАРОДУ (1898-1936)

«Пам’ятай, Україна
починається з тебе.»
(В’ячеслав Чорновіл)

🔹 «Є особистості, що живуть і ростуть незалежно від призначеної їм кількості людських літ, ростуть і більшають, переступаючи границі звичайного часу, невпинно еволіціонуючи, як би перетворюючись в свідомості цілого ряду поколінь. Історія мірить їх не десятиліттями, а століттями, зокрема наша, де така постать мусить часом довго визрівати в свідомості загалу …

▪ Такого роду постаті не підлеглі законам земного часу, живуть і легко порушаются десь у часових безмежжях історії, щоб з’явитися в найбільш історично-вирішнім, хоч і не завжди передбаченім моменті. З’являються вони як таємничі післанці Духа історії, дотикаються своєї землі й свого народу, відвалюють надмогильні плити, збуджують «мертвих, живих і ненароджених», роблять сліпих зрячими, розривають перед ними важкі завіси так званих «реальних обставин» і вказують чарівну «нереальну» далечінь» …
(Євген Маланюк)

▪ Серед українських письменників, ліквідованих у сталінську добу на засланні, Євген Плужник. Навчаючись у Київському музично-драматичному інституті імені М.В. Лисенка, намагався оволодіти акторською майстерністю і працювати в театрі. Але під час навчання в інституті остаточно переважив потяг до літератури. Публікувати свої вірші почав у 1924 р. в добре відомих тоді часописах «Глобус», «Життя і революція», «Нова громада», «Червоний шлях». Ім’я поета помітили читачі, критики. Відзначали його талант Максим Рильский, Микола Зеров. На початку творчого шляху перебував в літературній групі «Ланка», пізніше «Марс». То була група молодих київських письменників, серед яких такі нині відомі прізвища: Григорій Косинка, Валер’ян Підмогильний, Тодось Осьмачка, Марія Галич, Борис Тенета, Юрій Меженко.

▪ Із збірками поезій «Дні», «Рання осінь», двома виданнями вийшов роман «Недуга», пізнше збірка «Рівновага».

▪ На той час в країні з кожним днем ширилися репресії. Безслідно зникали талановиті, найвідданіші Україні. Репресії дійшли і до учасників літературних груп. Євген Плужник ще встиг вичитати коректуру верстки другої книги роману М. Шолохова «Тихий Дон» у своєму перекладі, хоч прізвище перекладача було вже знято – у вихідних даних лише значилось: «переклад з російської». В кінці 1934 р. поета було заарештовано і присуджено до розстрілу. Та несподівано розстріл замінено засланням на Соловки. Вирок Євгену Плужнику був, як і біьшості підсудних групи «Ланка», – десять років ув’язнення в Соловецьких казематах. У постанові, виданій секретно-політичним відділом НКВС УРСР, Євген Плужник звинувачувався в тому, що «є членом конрреволюційної організації, був зв’язаний з націоналістичною групою письменників, вів контрреволюційну роботу. Знав про практику діяльності організації по підготовці терактів». Отже, як висновок, що «перебування його на волі є соціально небезпечним».

▪ Перебуваючи в холодних сирих камерах тюремного спецкорпусу Київського обласного управління НКВС, різко загострився туберкульоз легень у поета. Їхати разом із побратимами по засланню в «арештантських» вагонах вже не міг. Його, тяжкохворого, везли окремо.

▪ На Соловках поет в основному перебував у тюремній лікарні. Інколи писав листи в Україну. Останній лист датований 26 січня 1936 р. Його поет вже продиктував, а дружині приписав власною рукою: «Присягаюсь тобі, я все одно виживу!» На жаль, то було вже нереальним.

▪ Євген Плужник помер 2 лютого 1936 р. Лише через 20 років по смерті, 4 серпня 1956 року, постановою Військової комісії Верховного Суду СРСР, вирок Євгену Плужнику скасовано і справу припинено «за відсутністю складу злочину». Євген Плужник – єдиний поет, чиє місце поховання було відоме, бо з його смерті ГПУ не робило таємниці. Про могили інших нічого не відомо. Могилу могли відвідувати засланці. До наших днів могила поета не збереглася, та й саме Соловецьке кладовище ліквідоване.

▪ Остання збірка «Рівновага», що була закінчена ще перед арештом поета, повністю побачила світ лише 1948 року в Німеччині, завдяки дружині, пані Галині, якій вдалося зберегти рукописи, не зважаючи на переслідування, воєнні дії.

Я – як і всі. І штани з полотна …
І серце моє – наган …
Бачив життя до останнього дня
Сотнями ран!
(рядки з вірша поета «Я – як і всі..» Із збірки «Дні»).

▪ Ім’я видатного поета України довгий час було на задвірках історії літератури (за 30 років після реабілітації вийшла одна збірка поезій). Вже у 1988 р. вийшла найповіша книга поезій Євгена Плужника, опублікована віршована п’єса «Змова в Києві», підготовлене видання окремого тому драматургічної та прозової спадщини письменника.

▪ Так завершився життєвий і творчий шлях репресованого поета, талановитого словотворця, одного з ВЕЛИКОГО числа ВІРНИХ СИНІВ УКРАЇНИ, який не по своїй волі покинув рідну землю, але присвятив для неї все своє коротке життя, весь життєвий і літературний шлях. Прожив неповних 38 років.

▪ Чим далі ми відходимо від його доби, тим величнішою стає постать Євгена Плужника.

▪ «Так! Ця земля рясно народжувала українців і не потребувала чужинців і приблуд». (Сергій Лащенко).

▪ В нинішній відповідальний час для України і для кожного з нас, не будьмо байдужими, перечитуймо, вивчаймо, аналізуймо творчі доробки ВЕЛИКИХ, НЕСКОРЕННИХ УКРАЇНЦІВ, внесок відомих особистостей різних визвольних рухів у становлення нашої ДЕРЖАВИ, про наше минуле і вплив його на сучасність, та й які висновки повинні зробити?

▪ «Історія – то те, чим нація себе захищає.» (Джеймс Мейс).
«Не я прийшов у Рязань,
А московит прийшов в Ірпінь,
В мій дім – і не чекай пощади…»
(Тетяна Дейнегіна).

▪ Ми переконані у військовій перемозі, але вона має бути доповнена перемогою у сфері суспільної свідомості.

▪ Зважаючи на болісні події в нинішній час, повинні власними очима, нашим українським серцем відчувати дійсність. МУДРІСТЮ, НАПОЛЕГЛИВІСТЮ будувати Україну, яку любили, про яку мріяли її сини усіх часів. Нехай подвиг загиблих кличе на подвиг живих.

▪ З ПАМ’ЯТТЮ про минуле, з НАДІЄЮ на майбутнє, з ВІРОЮ в якнайшвидшу перемогу та Україну, будуймо ЇЇ МОГУТНЬОЮ, ДЕМОКРАТИЧНОЮ. Через СЛОВО, ДУХОВНІ ЧЕСНОТИ, ЛІТЕРАТУРУ, КУЛЬТУРНУ СПАДЩИНУ, МИСТЕЦЬКУ ТВОРЧІСТЬ. День за днем. Крок за кроком прокладаймо шлях до себе – громадянина, патріота. Шлях до права НАРОДОМ БУТИ! То є наша спільна ДОЛЯ. То наша єдина МЕТА! Наші дії миролюбні. Та єдиний наш ворог – байдужість!

Адже СВОБОДА – то і є ЛЮДИНА!

Гей, гуртуймось та лучімся,
Українські діти!
Зранку, змалку вже учімся
Для Вкраїни жити!
(Марійка Підгірянка)

🇺🇦 Слава Україні! Слава нашим захисникам,
що за оборону рідної землі готові віддати життя!

Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.