Ти був шаленим і відвертим,
З блакиттю чистою в очах.
Без тебе всі роялі мертві,
Без тебе всі скрипки мовчать…
Тек вишукано про Володимира Івасюка написав Юрій Рибчинський.
Буковинець, який похований у Львові на Личаківському цвинтарі, медик, який став основоположником естрадної музики. Людина, що мала лікувати тіло, вилікувала душу нації. Оживив українців.
Автор 107 пісень, 53 інструментальних творів, музики до кількох вистав. Професійний лікар, скрипаль, грав на фортепіано, віолончелі, гітарі, виконавець пісень, живописець.
Талановита людина талановита у всьому.
А все почалося зі сім’ї.
Батько вільно володів шістьма мовами, писав прозу й поезію, зокрема про Голодомор. У молодості Михайло відбував ув’язнення в радянських таборах за спробу перетину румунсько-радянського кордону — хотів вступити до університету. Мати родом із Запорізької області. У родині також були дві доньки Галина та Оксана. Музикант отримав своє ім’я на честь батькових улюблених поетів Сосюри та Самійленка.
1972 рік. Володя у Львові навчається в медінституті, а також розпочав студії у консерваторії на підготовчому відділенні.
А далі… МУЗИКА, пісні, творчість, визнання…
Геній української музики!
«Коли хочеш досягнути успіху, пізнавай класику. Коли хочеш іти далі, заглиблюйся в класику», – казав Володимир Івасюк. Його музика стала КЛАСИКОЮ.
Його талант не вписувався у свою епоху. Він співав серцем, мав націєцентричні переконання.
Івасюкова українська естрадна музика – це музика, яка мала вплив на величезну кількість людей. Цього радянська влада не могла допустити! Хоча вона вже встигла пропустити момент народження колосального таланту.
Як це можна зупинити? Вихід один – фізично знищити. Тіло знайшли повішаним, основна версія – самогубство. Але у це не повірив ніхто. Тільки і чутно було: «Чули, Івасюка ВБИЛИ?»
Але знищити силу духу не можливо!
Як важко, брате мій, без тебе
Вкраїнську пісню колисать.
Не зорі падають із неба –
Зірки ідуть у небеса…