Вітаємо обох дівчат з новим життєвим роком!
Але сьогодні більше про ювілярку – Емма Андієвська. . До 95-річчя від дня народження.
Найяскравіша жінка літературного і філософського олімпу. Ми так мало знаємо про жінок-філософів. Людина з таким запасом українськости, що його стало б на цілу планету!
Видатна українська поетеса, письменниця та художниця – одна з найоригінальніших постатей сучасної української культури. Її ім’я давно стало символом творчої свободи, інтелектуальної сміливості та невичерпної уяви.
До 5.5 років не знала про існування української мови. Перейшла на неї у знак протесту.
Донеччанка. Народилась 19 березня 1931 року у м. Сталіно (сьогодні Донецьк).
Мати з багатого українського козацького роду. Батько – русифікований українець, хімік-винахідник.
Дитинство письменниці припало на складні роки війни та вимушеної еміграції. Лікарі рекомендували хворобливій дівчинці змінити донбаську воду. Разом із родиною вона опинилася спершу у Вишгороді, а потім у Німеччині, а згодом її життя було пов’язане з різними країнами Європи та США. Проте, де б вона не жила, її духовною батьківщиною завжди залишалася Україна, її мова і культура.
Андієвська належить до покоління українських митців діаспори, які зуміли зберегти і розвинути українське слово далеко від рідної землі. Її творчість стала яскравим явищем модерної української літератури.
Емма Андієвська є авторкою 40-ка поетичних збірок, п’яти книжок короткої прози, трьох романів та понад 9000 картин, хоч ніколи і не отримувала формальної мистецької освіти. Виставки художниці Андієвської відбувалися в США, Канаді, Франції, Німеччині, Австралії, Бразилії, Ізраїлі, Україні та Швейцарії. Поетеса належить до Національної спілки письменників України з 1994 року, українського ПЕН-клубу та Професійного об’єднання художників Баварії.
Чимало її творів є експонатами різних музеїв світу та мистецьких колекцій приватних осіб. Зокрема, роботи Емми Андієвської мають Український музей у Нью-Йорку (США), Львівська картинна галерея, Львівський державний музей «Палац культури», Музей етнографії та художнього промислу (Львів),
Колишня учителька біології. З дитинства мала феноменальну пам’ять.
Початок війни застав родину у Києві. Тоді ж загинув батько — його безпідставно розстріляла радянська влада.
1943 року матір з дітьми виїхали на Захід. Родина жила в англійській окупаційній зоні Берліна. Живучи у Німеччині, Андієвська відмовилась вчитися у жіночій гімназії, і її, попри правила, прийняли до чоловічої. Окрім того, у неї вкотре загострилися проблеми зі здоров’ям: три роки Емма Андієвська пролежала в гіпсовому ліжку, хвора на туберкульоз хребта, і після цього вісім років ходила в корсеті.
Маючи природне оперне контральто і рятуючись від сухот легенів, Емма Андієвська, знаходячись у Берліні, а згодом у Міттенвальдському таборі, брала уроки оперного співу.
У 1955–1957 роках Андієвська працювала вільнона́йманою на радіо «Свобода» у Мюнхені. У 1957 році мисткиня закінчила Український вільний університет за спеціальностями «філософія» та «філологія», захистивши у Володимира Державина магістерську роботу.
Нині письменниця живе у Мюнхені, де інтенсивно працює над своїми творами, іноді по 18 годин на добу. Пише свої твори принципово виключно українською мовою, хоча досконало володіє ще трьома.
Її «Казку про яян» внесено у шкільну програму (6 клас).
1992 року авторка вперше після тривалої перерви побувала в Україні. Після 2000 року Андієвська декілька разів відвідала свою малу батьківщину – Донеччину. Там вона мала виставку картин у Донецькому художньому музеї, презентацію та зустріч із земляками у конференційній залі художнього музею, відвідувала Український культурологічний центр м. Донецька.
«Тільки єдиний світ – це Україна» – Емма Андієвська…
«Українці не знають, які вони надзвичайні», – Емма Андієвська…
«Я завжди хотіла зробити Україну. І зробила…», – Емма Андієвська…