29 серпня – День пам’яті захисників України, які загинули в боротьбі за незалежність, суверенітет і територіальну цілісність України. Цю дату своїм указом встановив Президент України Володимир Зеленський «на підтримку ініціатив громадськості», приурочивши до дня найбільших втрат української армії на Донбасі – дня виходу з оточення в Іловайську 29 серпня 2014 року.
29 серпня – це не лише день пам’яті, а й день мужності, героїзму, стійкості, а також приклад виконання свого військового обов’язку.
Іловайськ розташований за 40 кілометрів від Донецька і за 11 кілометрів від траси Н-21 – головної артерії, що з’єднує Луганськ з Донецьком. Місто було важливим залізничним вузлом.
Взявши під вогневий контроль вищезгадану трасу Н-21 і вийшовши на північні околиці Макіївки, українські воїни взяли б у кільце проросійських бойовиків у Донецьку.
Іловайська трагедія стала наслідком реалізації плану, розробленого наприкінці червня 2014 року. Цей план був широко розпіарений нашими політиками й полягав у блокуванні військами державного кордону і взятті в кільце Донецька, Луганська та інших міст, де групувалися збройні загони сепаратистів і російських добровольців. Він мав два суттєвих недоліки.
По-перше, наші стратеги зовсім не брали до уваги людський фактор у Збройних силах України. Вони чомусь вважали, що лише вчора мобілізовані із «гражданки» люди можуть за лічені тижні стати справжніми офіцерами і солдатами. На блокування кордонів було кинуто бригади, які на 70–90% складалися зі щойно призваних у військо людей.
По-друге, ані представники уряду, ані генералітету не очікували, що війська Російської Федерації візьмуть участь у збройному конфлікті на Донбасі. Розстріл із «Градів» з території РФ українські колони під Зеленопіллям 11 липня став для всіх цілковитою несподіванкою. Причому штаб АТО раз не раз наступав на «російські граблі», вважаючи, що такі випадки, як Зеленопілля, поодинокі й після них Путін буцімто не наважиться на подальші кроки. Хоча здоровий глузд підказує, що коли сталося раз, то воно повторюватиметься постійно.
За період неоголошеної російсько-української війни в боях полягли тисячі військовослужбовців і добровольців. Це наші герої, яких ми маємо пам’ятати і дякувати за їхні подвиги в ім’я майбутніх поколінь.
На підтримку ініціатив громадськості та з метою гідного вшанування пам’яті військовослужбовців і учасників добровольчих формувань, які загинули в боротьбі за незалежність, суверенітет і територіальну цілісність України, увічнення їхнього героїзму, зміцнення патріотичного духу, було встановлено День пам’яті захисників України, який відзначаємо щорічно 29 серпня.
День пам’яті захисників України – це день шани наших новітніх героїв, які сьогодні віддають свої життя за соборність та незалежність нашої держави у війні з російськими окупантами. Цей день є символом незборимості української нації.
Відділ культурно-просвітницької роботи