30 листопада 2021 року #Назарію_Яремчуку українському естрадному співаку, народному артисту УРСР, Герою України виповнилося б 70 років.
Назарій Яремчук мав фантастичну популярність і мільйони шанувальників. Його чистий, як ранкова роса голос і сьогодні несе добро в людські серця.
Він народився в багатодітній родині на Буковині. Батько співав у церковному хорі, мати – грала у Вижницькому народному театрі й мала гарний голос. Спочатку юнак вступив на географічний факультет Чернівецького університету. Згодом (1988 р.) закінчив Київський інститут культури.
З осені 1969 року став солістом вокально-інструментального ансамблю “Смерічка” Чернівецької філармонії. Назарій разом з Володимиром Івасюком, Софією Ротару, Василем Зінкевичем стояв бiля джерел становлення самого поняття української естрадної пісні. Завдяки ансамблю “Смерічка” Україна і світ почули “Червону руту”, «Водограй», «Чуєш мамо», «Якщо мине любов», «Зачаруй», «Смерекова хата», «Стожари», «Гай, зелений гай», «Родина», «Я піду в далекі гори», «Пісня буде поміж нас» та багато, багато інших. Ансамбль «Смерічка» представляв державу на міжнародному конкурсі «Братіславська ліра». Потім було ще чимало перемог на численних конкурсах та фестивалях.
У 1978 році Яремчукові присвоєно звання Заслуженого артиста УРСР, його нагороджено орденом Дружби народів.
У Назарія була своя, особлива манера виконання і тверда громадянська позиція. Коли весною 1979 року трагічно загинув Володимир Івасюк – Назарій Яремчук був одним з перших, хто, не зважаючи на заборону влади, приїхав на похорон до Львова. Тоді це могло коштувати кар’єри, спокою, репутації.
Він співав не лише на відомих сценах, а й в Чорнобилі для ліквідаторів аварії (куди приїздив тричі), і в Афганістані перед нашими солдатами. Довгий час на естраді в Яремчука було амплуа ліричного героя, але він говорив, що любить виконувати пісні, у яких поєднується лірика й громадянське звучання, був свідомим громадянином і великим патріотом України. Вірно служив вітчизняному мистецтву, культурі. Незважаючи на те, що гастролі були не лише територією колишнього СРСР, а й зарубіжними країнами — Канадою, Америкою, Австралією, Францією, Назарій нізащо не хотів залишати рідні Чернівці.Його запрошували переїхати в Москву, але він рішучо відмовився.
Багато часу співак приділяв пісенній творчості, а ще пошуку нових талантів, підтримці самодіяльних колективів та молодих виконавців.
Та коли Назарій Яремчук на піку народного визнання був сповнений натхнення і творчих задумів, страшна онкологічна хвороба перекреслила всі плани. Операція і лікування за кордоном не дали результату. Співак повернувся додому і навіть, будучи тяжко хворим, продовжив виступати.
30 червня 1995 року Україна втратила великого народного артиста, лауреата премії Шевченка – Назарія Яремчука.
За 43 роки життя Назарій Яремчук залишив творчу спадщину: запис понад 150 пісень. У чернівецькій філармонії створена кімната-музей співака, де є записки Назарія, що цінні не тільки дотиком його пера, а й відкритими думками його душі і серця. На фасаді філармонії відкрито меморіальний барельєф пам’яті співака. Його пісенний шлях продовжують троє його дітей. Заслужені артисти України Дмитро та Назарій Яремчуки, дочка Марічка Яремчук.
Президент України Володимир Зеленський посмертно присвоїв звання “Герой України” музиканту з Буковини Назарію Яремчуку “За визначні особисті заслуги перед Українською Державою у розвитку української культури, у формуванні національної ідентичності, багаторічну плідну діяльність і високу виконавську майстерність”. Нагороду він вручив синам під час святкування 30-річчя Незалежності України в Києві.
Пісня Назарія живе, пісня Назарія звучить, вона має звучати з уст його синів, його вихованців і краян. Павло Лехновський, поет зі Львова написав:
Над Буковиною, понад Карпатами,
Над Україною, понад світи
Білою птахою срібно-крилатою
Пісня Назарія з неба звучить.
І сьогодні він з нами – в пісні, в душі, в серці.
Частіше згадуймо наших славних українців, які своїми справами примножували нашу славу. Їх немає серед нас, та пам’ять зберігає хвилюючі миті зустрічі та спілкування. Тому чистий голос Назарія Яремчука й досі лине над землею, над Україною, яку він так безмежно любив.
Культурно-просвітниький вісник “Животоки” містить сценарй присвячений Назарію Яремчуку “Пісня буде поміж нас” 2004р №1-2,ст. 31-32
Рекомендуємо до перегяду документальний фільм “Жива пісня Назарія” https://www.facebook.com/watch/?v=533279120587814&extid=NS-UNK-UNK-UNK-IOS_GK0T-GK1C&ref=sharin
Відділ культурно-просвітницької роботи