🌿 ГАЇВКИ ТА РИНДЗІВКИ – ВАЖЛИВИЙ ЕЛЕМЕНТ НАШОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ

В минулому номері часопису наша постійна авторка Дарія Ковальчук (Жеплинська) порушила тему потреби відродження риндзівок, які колись побутували у нашому краї. Властиво, цій проблематиці відводили значне місце у своїй культурологічній діяльності наші славні земляки св. п. Роман і Віра Жеплинські, Євген Луньо, Романія Торбич, Леся Балух, пропагували риндзівки творчі колективи. Зрештою, про це досить грунтовно розповіла у своєму дослідженні Дарія Богданівна. І радує те, що народні традиції таки оживають на наших теренах. Як приклад, недавно проведені фестини у с. Мужиловичах “А вже весна скресла!”, де учасники художньої самодіяльності Новояворівської ТГ виконували старовинні гаївки та риндзівки.

▪ Часто люди цікавляться, яка різниця між цими поняттями. Відповідь дає етнограф Володимир Гнатюк в передньому слові до книжки ”Гаївки” ( “Гаївки”/ зібрав Володимир Гнатюк. Мельодії схопив на фонограф Й. Роздольський, списав Ф.Колесса // Матеріяли до української етнольогії. Львів, 1909, Т. ХІІ. С. 8, 14, 228-249 ) “гаївки — се окремий рід обрядових пісень, не численних щодо кількости, але визначних своїм складом, змістом і мельодіями.”

▪ ….” Окрему увагу треба присвятити ІV розділови отсеї збірки що містить “риндзівки”. Слово “риндзівка” доси невідоме нам із друку, а так само невідомі були й ті пісні, які воно означає. Збираючи гаївки, я попав на невеличку збірку Ст. Сапруна, написану при кінци 70-их років минулого століття в Наконечнім Яворів. повіта. Поміж гаївками знайшов я там і “риндзівки” з поясненням назви, яке й надруковане дальше в відповіднім місци. Приглядаючись тим “риндзівкам”, я сконстантував, що їх склад і зміст має характер зовсім колядковий і що вони ріжняться від колядок лише тим, що мають окремий рефрен: “Же Христос, же Воскрес, же воістину Воскрес!” та що співають ся на Великдень. Зрештою співають їх так само попід вікнами, як колядки, а не на цвинтари, з музикою, співають хлопці і дістають за те нагороду, як і за колядки.”

▪ … “До моєї збірки гаївок увійшли записи ріжних людий, з ріжних часів і з ріжних околиць. До старших записів належать тексти отсих збирачів:
1. Іван Ляторовський, записував у Городници, Гусятин. пов. в 1856-1860. рр.
2. Михайло Цар, записував головно в Підберізцях, Львівського пов. 1871р.
3. Стефан Сапрун, записував у Наконечнім, Яворів. пов. 1878 р.”

▪ Тож повернемося на фестини у Мужиловичах. У них взяли участь творчі колектики Новояворівської громади. Зокрема, фольклорний ансамбль “Яворики” ( Новояворівська дитяча школа мистецтв) , вокальні ансамблі Народних домів та бібліотек-філій смт. Шкло (“Калинонька”), сіл Терновиця, Бердихів, Молошковичі (“Веселка”), Прилбичі (“Прилбичанка”), сімейний ансамбль ”Зозулі” НД села Мужиловичі, вокальна студія RUTA м.Новояворівськ, ансамбль “Посестри” (Новояворівський осередок ГО “Союзу Українок”.

▪ Тон цьому багатому Великодньому святу задавали обрядові дійства. Риндзівку “Ой рано раненько, ще кури не піли” заспівали новояворівські союзянки, а фольклорний ансамбль “Яворики” відтворив риндзівку “Гречная панна красна Марійка”.

▪ Того дня для дітей проводили майстер-класи бібліотекар дитячої бібліотеки м. Новояворівськ Леся Недільна та завідувачка Народного дому села Старичі Людмила Янюк.

▪ Аква-грим і виставку продаж виробів ручної роботи (етно-намиста та свічки) влаштували БО “Дитячі мрії”/ ГО “Регіна”. Була також дегустація великодніх смаколиків.

▪ Та головною метою організованого відділом культури, молоді та спорту Новояворівської міської ради заходу було відродження давніх традицій, які побутували на Яворівщині, популяризація Великодніх гаївок і риндзівок, які є важливим елементом нашої української ідентичності. І з цим організатори успішно справилися.

Володимир Дацко